1. Словник синонімів української мови

полуднувати

ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. (чим і без додатка — зранку); ПІДОБІ́ДАТИ розм. (перед обідом або замість обіду); ПОПОЛУ́ДНУВАТИ (ПОПОЛУ́ДНАТИ), ПЕРЕПОЛУ́ДНУВАТИ (ПЕРЕПОЛУ́ДНАТИ) розм. (між обідом і вечерею); ПІДВЕЧЕ́РЯТИ (увечері). — Недок.: переку́шувати, перехо́плювати, під'їда́ти, підку́шувати (підку́сювати), підсні́дувати, підобі́дувати, полу́днати (полу́днувати), підвече́рювати, підвечіркувати. Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу же пішов з дому (А. Головко); Позаглядав (Віталик) у каструлі, перехопив сього-того (О. Гончар); — Ходіть, тату, під'їсте трохи (М. Стельмах); — Посидьте, тітко.. Я ковбасу розігрію, підкусимо (Панас Мирний); — То сідайте, поки нікого нема, та хоч перехамніть трішки... (В. Кучер); Він вирішив, поки там що, збігати до будки переснідати (Ю. Смолич); Пізніш уже, як підснідали, заїв кавуном.., поволі пройнявся й він Павлушиним піднесеним настроєм (А. Головко); — Зайдемо додому, щось підобідаємо (Ю. Мокрієв); — Пополуднуєм, Соломіє, паляницею з сметаною, — сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Піти й собі переполуднувать (Словник Б. Грінченка); Уляна.. дістала з печі дещо підвечеряти (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуднувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  2. полуднувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що полуднати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полуднувати — полу́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. полуднувати — ПОЛУ́ДНУВАТИ див. полу́днати. Словник української мови у 20 томах
  5. полуднувати — Полу́днувати, -ную, -нуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. полуднувати — ПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що полу́днати. От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів (Гл., Вибр., 1951, 49); І гость [гість] і господар з господинею все полуднували, поки не поспіла вечеря (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. полуднувати — Полуднувати, -ную, -єш гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував. Чуб. І. 34. Словник української мови Грінченка