1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поляк

Поля́к, -ка́; -ляки́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поляк — див. поляки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поляк — поля́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. поляк — ПОЛЯ́К див. поля́ки. Словник української мови у 20 томах
  4. поляк — син. бзденик, зденек, подляк, пшек. Словник жарґонної лексики української мови
  5. поляк — ПО́ЛЬСЬКИЙ, ЛЯ́СЬКИЙ іст., ЛЯ́ДСЬКИЙ діал. Козаки кинулись і швидко наздогнали польське військо (І. Нечуй-Левицький); Відчиняйте замку брами, Ляська піснь в нім загуде (пісня); Тут бивсь норман, і лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота (М. Зеров). Словник синонімів української мови
  6. поляк — ПОЛЯ́К див. поля́ки. Словник української мови в 11 томах
  7. поляк — Поля́к, -ка м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242. Словник української мови Грінченка