поляризація
Поляриза́ція, -ції, -цією
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поляризація — поляризація , род. поляризації 1) діелектрична – виникнення дипольного електричного моменту у діелектрика, поміщеного у зовнішнє електричне поле... Фізико-технічний словник-мінімум
- поляризація — [пол'ариезац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- поляризація — -ї, ж. 1》 спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Гальванічна поляризація — зміна потенціалу електродів гальванічного кола під дією електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поляризація — поляриза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поляризація — ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл .. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- поляризація — поляриза́ція 1. Надання, набуття орієнтації, полярності. 2. П. атомів – зміщення електронів в атомі відносно ядра від діяння зовнішнього електричного поля. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
- поляризація — ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл.. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (Знання.., 1, 1966, 23). Словник української мови в 11 томах