1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поляризація

поляриза́ція

-ї, ж.

1》 спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині.

Гальванічна поляризація — зміна потенціалу електродів гальванічного кола під дією електричного струму.

Поляризація світла — перетворення пучків природного світла у світло з обмеженим напрямом коливань.

Поляризація хвиль — порушення осьової симетрії у поперечних хвилях відносно напряму їхнього поширення.

2》 Відкладання на електродах різних речовин, які ослабляють силу струму. Поляризація гальванічного елемента.

3》 фіз. Набуття деякими тілами полярності.

4》 Стан речовини, за якого деякі властивості виявляються в певних точках з більшою інтенсивністю, ніж в інших.

5》 Зміна поляризаційного потенціалу споруди внаслідок накладання зовнішнього струму.

6》 чого, перен., книжн. Різке розмежування двох суспільно протилежних сил, напрямків і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поляризація — поляризація , род. поляризації 1) діелектрична – виникнення дипольного електричного моменту у діелектрика, поміщеного у зовнішнє електричне поле... Фізико-технічний словник-мінімум
  2. поляризація — [пол'ариезац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. поляризація — поляриза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. поляризація — ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл .. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. поляризація — поляриза́ція 1. Надання, набуття орієнтації, полярності. 2. П. атомів – зміщення електронів в атомі відносно ядра від діяння зовнішнього електричного поля. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. поляризація — Поляриза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поляризація — ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл.. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (Знання.., 1, 1966, 23). Словник української мови в 11 томах