1. Словник української мови у 20 томах

поляризація

ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині.

Максвелл .. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (з наук.-попул. літ.).

2. Відкладання на електродах різних речовин, які ослабляють силу струму.

Поляризація гальванічного елемента.

3. чого, перен., книжн. Різке розмежування двох суспільно протилежних сил, напрямків і т. ін.

Роману “Перша весна” [Гр. Епіка] властива різка поляризація класових сил, гострота розгортання конфлікту (з наук. літ.);

Суспільне становище інтелігенції в Народній Польщі змінилося докорінно у зв'язку з ліквідацією поляризації в структурі .. суспільства (з публіц. літ.).

△ (1) Поляриза́ція сві́тла – перетворення пучків природного світла в світло з обмеженим напрямом коливань.

Під час сонячного затемнення 5 лютого 1962 року .. японські вчені вивчали структуру сонячної корони і поляризацію світла в окремих корональних опахалах (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поляризація — поляризація , род. поляризації 1) діелектрична – виникнення дипольного електричного моменту у діелектрика, поміщеного у зовнішнє електричне поле... Фізико-технічний словник-мінімум
  2. поляризація — [пол'ариезац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. поляризація — -ї, ж. 1》 спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Гальванічна поляризація — зміна потенціалу електродів гальванічного кола під дією електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поляризація — поляриза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. поляризація — поляриза́ція 1. Надання, набуття орієнтації, полярності. 2. П. атомів – зміщення електронів в атомі відносно ядра від діяння зовнішнього електричного поля. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. поляризація — Поляриза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поляризація — ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл.. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (Знання.., 1, 1966, 23). Словник української мови в 11 томах