поліно

Значення в інших словниках

1. поліно — Дровина, (обрубок) оцупок; полінце, поліняка, зб. поліняччя. Словник синонімів Караванського
2. поліно — -а, с. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поліно — хохл. (полено) оцупок дровина, оцупок, оцвенок, опецьок, цурпалок, цурпало, колодка, колода, рубанець Словник чужослів Павло Штепа
4. поліно — полі́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
5. поліно — ПОЛІ́НО, а, с. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (прислів'я); – Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі... Словник української мови у 20 томах
6. поліно — ПОЛІ́НО (частина стовбура дерева, що призначається на паливо), ДРОВИ́НА, РУ́БАНЕЦЬ діал., ПЛА́ХА діал. В хаті тихо. Чути тріск смерекових полін у печі і булькіт окропу (І. Словник синонімів української мови
7. поліно — ПОЛІ́НО, а, с. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах