померки

Значення в інших словниках

1. померки — по́мерки множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. померки — див. вечір; темрява Словник синонімів Вусика
3. померки — -ів, мн. 1》 Відсутність світла, освітлення; темрява, морок. 2》 Неповна темрява, напівморок. || Напівморок після заходу сонця; сутінки, присмерк. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. померки — ПО́МЕРКИ, ів, мн. 1. Відсутність світла, освітлення; темрява, морок. Кругом померки; світла немає (Панас Мирний). 2. Неповна темрява, напівморок. – Товаришу комбриг, – квапливо заговорив зв'язківець, обличчя якого важко було розгледіти в померках (Ю. Словник української мови у 20 томах
5. померки — СУ́ТІНКИ (напівтемрява після заходу або до сходу сонця), СУ́ТІНОК рідше, СУ́ТІНЬ, ПО́МЕРКИ мн., ПО́МЕРК рідше, МО́РОК, СТУ́МА заст. поет., ЗМРОК (ЗМРІК) діал.; СМЕРКА́ННЯ, СМЕРК, ПРИ́СМЕРКИ, ПРИ́СМЕРК, ПРИМЕРКА́ННЯ, СУ́МОРОК діал., СУ́МЕРК діал. Словник синонімів української мови
6. померки — ПО́МЕРКИ, ів, мн. 1. Відсутність світла, освітлення; темрява, морок. Кругом померки; світла немає (Мирний, І, 1954, 339). 2. Неповна темрява, напівморок. Словник української мови в 11 томах
7. померки — По́мерки, -ків м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7. Словник української мови Грінченка