1. Словник української мови в 11 томах

померки

ПО́МЕРКИ, ів, мн.

1. Відсутність світла, освітлення; темрява, морок.

Кругом померки; світла немає (Мирний, І, 1954, 339).

2. Неповна темрява, напівморок.

— Товаришу комбриг, — квапливо заговорив зв’язківець, обличчя якого важко було розгледіти в померках (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 13);

// Напівморок після заходу сонця; сутінки, присмерк.

В вечірніх померках його кругле лице тілько чорніло (Мирний, IV, 1955, 128);

Якийсь прозорий, голубий серпанок Оповиває гори і поля… І не збагнеш — чи настає світанок, Чи померки (Вирган, В розп. літа, 1959, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. померки — по́мерки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. померки — див. вечір; темрява Словник синонімів Вусика
  3. померки — -ів, мн. 1》 Відсутність світла, освітлення; темрява, морок. 2》 Неповна темрява, напівморок. || Напівморок після заходу сонця; сутінки, присмерк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. померки — ПО́МЕРКИ, ів, мн. 1. Відсутність світла, освітлення; темрява, морок. Кругом померки; світла немає (Панас Мирний). 2. Неповна темрява, напівморок. – Товаришу комбриг, – квапливо заговорив зв'язківець, обличчя якого важко було розгледіти в померках (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. померки — СУ́ТІНКИ (напівтемрява після заходу або до сходу сонця), СУ́ТІНОК рідше, СУ́ТІНЬ, ПО́МЕРКИ мн., ПО́МЕРК рідше, МО́РОК, СТУ́МА заст. поет., ЗМРОК (ЗМРІК) діал.; СМЕРКА́ННЯ, СМЕРК, ПРИ́СМЕРКИ, ПРИ́СМЕРК, ПРИМЕРКА́ННЯ, СУ́МОРОК діал., СУ́МЕРК діал. Словник синонімів української мови
  6. померки — По́мерки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. померки — По́мерки, -ків м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7. Словник української мови Грінченка