1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

попереплутуваний

Попереплу́туваний, -на, -не; звич. мн.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попереплутуваний — попереплу́туваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попереплутуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попереплутувати. 2》 у знач. прикм. Який має вигляд сплутаного (про багато чого-небудь). 3》 у знач. прикм. Який відзначається порушеним порядком, порушеною послідовністю (про багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попереплутуваний — ПОПЕРЕПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до попереплу́тувати. Думки лізли в голову якимись уривками, спонтанні, попереплутувані (з публіц. літ.). 2. у знач. прикм. Який має вигляд сплутаного (про багато чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
  4. попереплутуваний — ПОПЕРЕПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до попереплу́тувати. 2. у знач. прикм. Який має вигляд сплутаного (про багато чого-небудь). — Які товстющі попереплутувані залізні арки! (Н.-Лев., IV, 1956, 258). 3. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах