поруччя
Пору́ччя, -ччя, -ччю, на -ччі; -ру́ччя, -ру́ч і -ру́ччів, -ру́ччям
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поруччя — (бокові опори чогось) мн.: поручні, (в кріслі) бильця. Словник синонімів Полюги
- поруччя — пору́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поруччя — (крісла) била, бильця, св. підлокітник; (на мості) парапет; св. поручні Словник синонімів Караванського
- поруччя — [поуруч':а] -ч':а Орфоепічний словник української мови
- поруччя — -я, с., збірн. Те саме, що поручні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поруччя — ПОРУ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Те саме, що по́ручні. [Горніг:] Поруччя на сходах поламано, підлоги позривано, .. попсовано, порізано, порозкидано, потоптано, порубано – вкрай сплюндровано! (Леся Українка); На цім потічку стояв вербовий з поруччям місточок (Л. Словник української мови у 20 томах
- поруччя — БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла). Словник синонімів української мови
- поруччя — ПОРУ́ЧЧЯ, я, с., збірн. Те саме, що по́ручні. [Горніг:] Поруччя на сходах поламано, підлоги позривано,.. попсовано, порізано, порозкидано, потоптано, порубано — вкрай сплюндровано! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах