1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

посоромитися

Посоро́митися, -ро́млюся, -мишся; посоро́мся, -ро́ммося, -ро́мтеся

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посоромитися — посоро́митися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посоромитися — -млюся, -мишся; мн. посоромляться; док. Відчути сором за свої вчинки, поведінку тощо. || у сполуч. з інфін. Відчуваючи сором, не наважитися зробити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посоромитися — ПОСОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. посоро́мляться; док. Відчути сором за свої вчинки, поведінку тощо. [Явдоха:] За покійної неньки татко не так учащали до шиньку [шинку], все-таки інколи було і посоромляться матері (М. Словник української мови у 20 томах
  4. посоромитися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. посоромитися — ПОСОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. посоро́мляться; док. Відчути сором за свої вчинки, поведінку тощо. [Явдоха:] За покійної неньки татко не так учащали до шиньку [шинку], все-таки інколи було і посоромляться матері (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  6. посоромитися — Посоро́митися, -млюся, -мишся гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей. Ном. № 2950. Словник української мови Грінченка