поспільство

Значення в інших словниках

1. поспільство — поспі́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. поспільство — -а, с. 1》 іст. В Україні до Народно-визвольної війни 1648-1654 рр. та в перші роки після неї – назва міщан і селян; згодом, у другій половині 17-18 ст., – назва селянства. || Посполиті селяни, що не належали до козаків. 2》 заст. Взагалі народ, народні маси, простий люд. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поспільство — ПОСПІ́ЛЬСТВО, а, с. 1. іст. На Україні до Народно-визвольної війни 1648–1654 рр. та в перші роки після неї – назва міщан і селян; згодом, у другій половині XVII–XVIII ст., – назва селянства. Одним з найбільших міст Лівобережжя XVII ст. був Стародуб. Словник української мови у 20 томах
4. поспільство — НАРО́Д (основна трудова частина населення країни — на противагу соціальним верхам), НИЗИ́ мн., ДЕ́МОС книжн., ЛЮД заст., ЛЮ́ДИ мн., заст., ПОСПІ́ЛЬСТВО заст.; МА́СИ мн., ТРУДЯ́ЩІ мн. (у літературі соціалістичного напряму, в мові радянської доби). Словник синонімів української мови
5. поспільство — ПОСПІ́ЛЬСТВО, а, с. 1. іст. На Україні до Народно-визвольної війни 1648 — 1654 рр. та в перші роки після неї — назва міщан і селян; згодом, у другій половині XVII-XVIII ст., — назва селянства. Одним з найбільших міст Лівобережжя XVII ст. був Стародуб. Словник української мови в 11 томах
6. поспільство — Поспільство, -ва с. Простой народъ, чернь. К. ЧР. 71. Допекли (ляхи) козакам і поспільству. К. ЧР. 39. Словник української мови Грінченка