1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

потайний

Потайни́й, -на́, -не́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потайний — (який не охоче ділиться своїми справами) потайливий, скритний, (прихований) таємний, секретний. Словник синонімів Полюги
  2. потайний — потайни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. потайний — (хід) секретний, замаскований; (зв'язок) таємний; (- надію) затаєний, ПОТАЄМНИЙ; (ворог) законспірований, підступний; (- вдачу) потайливий; (- явище) Р. таємничий; (гурток) негласний, підпільний, нелегальний, конспіративний. Словник синонімів Караванського
  4. потайний — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  5. потайний — -а, -е. 1》 Розташований або зроблений так, що його важко знайти, побачити, помітити. || Відомий небагатьом або тільки комусь одному. || Захований від сторонніх очей, замаскований. || Скрадливий, ледь чутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. потайний — див. секретний, сокровенний Словник чужослів Павло Штепа
  7. потайний — ПОТАЙНИ́Й, а́, е́. 1. Розташований або зроблений так, що його важко знайти, побачити, помітити. Двоє дверей: одні – маленькі, низькі – потайні; другі – великі (С. Васильченко); Функе сховав книжку в скриньку, замкнув, поклав ключик у потайну кишеню (Н. Словник української мови у 20 томах
  8. потайний — підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.. Фразеологічний словник української мови
  9. потайний — ЗА́МКНЕНИЙ (який неохоче спілкується з іншими), ЗА́МКНУТИЙ, НЕТОВАРИ́СЬКИЙ, МАЛОТОВАРИ́СЬКИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СКРИ́ТНИЙ (який неохоче ділиться своїми думками, настроєм і т. ін.). Словник синонімів української мови
  10. потайний — ПОТАЙНИ́Й, а́, е́. 1. Розташований або зроблений так, що його важко знайти, побачити, помітити. Двоє дверей: одні — маленькі, низькі — потайні; другі — великі (Вас. Словник української мови в 11 томах
  11. потайний — Потайни́й, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у. Словник української мови Грінченка