потаємний

Значення в інших словниках

1. потаємний — потає́мний прикметник Орфографічний словник української мови
2. потаємний — (- думку) заповітний, глибинний, затаєний <�у серці>, глибоко інтимний; (плян) таємний, секретний, замаскований, прихований; (- явище) таємничий, незбагненний, не розпізнаний, не вивчений, не досліджений; (гурток) ПОТАЙНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. потаємний — -а, -е. 1》 Захований у глибині душі, не висловлений, не виявлений зовні (про думки, почуття, переживання). || Невиразний, не цілком усвідомлений. || у знач. ім. потаємне, -ного, найпотаємніше, -шого... Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потаємний — ПОТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Захований у глибині душі, не висловлений, не виявлений зовні (про думки, почуття, переживання). – Я йно для тебе, Семене, це роблю, бажаючи тобі пожитку з того ґрунту, що купуєш, – казав Роман, дивлячись убік хитрими очима... Словник української мови у 20 томах
5. потаємний — НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією). Словник синонімів української мови
6. потаємний — ПОТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Захований у глибині душі, не висловлений, не виявлений зовні (про думки, почуття, переживання). — Я йно для тебе, Семене, це роблю, бажаючи тобі пожитку з того грунту, що купуєш, — казав Роман, дивлячись убік хитрими очима... Словник української мови в 11 томах
7. потаємний — Потаємний, -а, -е Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. О. 1861. XI. 14. Потаємний... лаз через стару стіну у замок. Морд. Пл. 68. Словник української мови Грінченка