поти

Значення в інших словниках

1. поти — по́ти прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. поти — присл. 1》 розм. До того часу, до тієї пори; доти. || рідко. До цього місця; досі. 2》 заст. Поки. || У той час як. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поти — ПО́ТИ, присл., заст. 1. До того часу, до тих пір; доти. Поки щастя плужить, поти приятель служить (Номис); Поти пряла, поки й задрімала (Сл. Б. Грінченка); – Ой, хочу ласощів!.. і поти усе вередуватиму, аж поки купиш ласощів (Г. Словник української мови у 20 томах
4. поти — ДО́ТИ (до того часу), ДО ТИХ ПІР (ДО ТІЄ́Ї ПОРИ́), ПО́ТИ розм., ПО́ТІЛЬ розм. Будь гостем доти, доки весілля триває (прислів'я); Хазяїн трамбака ударив перший. Потім підскочив Сев. Вони вдвох молотили до тих пір, доки рибалка мав силу відбиватися (Ю. Словник синонімів української мови
5. поти — ПО́ТИ, присл. 1. розм. До того часу, до тих пір; доти. Поки щастя плужить, поти приятель служить (Номис, 1864, № 2308); Поти пряла, поки й задрімала (Сл. Гр.); — Ой, хочу ласощів!.. і поти усе вередуватиму, аж поки купиш ласощів (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
6. поти — По́ти нар. 1) До тѣхъ поръ. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут, межа твоїм сердитим хвилям. К. Іов. 85. Словник української мови Грінченка