1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

потрійний

Потрі́йний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрійний — потрі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. потрійний — -а, -е. 1》 Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. || Який здійснюється, відбувається, повторюється тричі. || Якого роблять у три заходи. Потрійне схрещування. || Який є наслідком триразової дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрійний — ПОТРІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. потрійний — ПОСИ́ЛЕНИЙ (збільшений проти звичайного; з більшою силою вияву), ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ФОРСО́ВАНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, ПОТРІ́ЙНИЙ, ПОТРО́ЄНИЙ. З посиленим апетитом їли вони в цей день добре змащену солдатську кашу (О. Словник синонімів української мови
  5. потрійний — ПОТРІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (Фр. Словник української мови в 11 томах