потрійний
ПОСИ́ЛЕНИЙ (збільшений проти звичайного; з більшою силою вияву), ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ФОРСО́ВАНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, ПОТРІ́ЙНИЙ, ПОТРО́ЄНИЙ. З посиленим апетитом їли вони в цей день добре змащену солдатську кашу (О. Гончар); В небі зачувся форсований виючий звук моторів (Л. Первомайський); Може, з того і сили Подвійні у вас, Діти друзів моїх, Які не прийшли з війни... Їхній жар не погас... (М. Нагнибіда); На станції "Дніпро" (наземній), як і на інших, кипить, справді кипить, робота .. Люди працюють з подвоєною, з потроєною енергією (М. Рильський); Потрійним тріумфом до Римського замка вступивши, Цезар богам італійським обіцяну почесть складає (переклад М. Зерова). — Пор. 1. напру́жений.
ПОТРІ́ЙНИЙ (який має три види, форми тощо; який стосується трьох аспектів певної справи, явища), ТРОЇ́СТИЙ, ТРОЯ́КИЙ рідше. Так ти вернувсь, о миру, в це житло? Над островом своє крило надійне Розп'яв, скорботі розрівняв чоло І королівство звеселив потрійне? (переклад В. Мисика); Вони були троїсті, ті думки: одні про Евеліну, другі про листи у Петербург, треті про Батайля (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- потрійний — потрі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- потрійний — -а, -е. 1》 Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. || Який здійснюється, відбувається, повторюється тричі. || Якого роблять у три заходи. Потрійне схрещування. || Який є наслідком триразової дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потрійний — ПОТРІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (І. Словник української мови у 20 томах
- потрійний — Потрі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потрійний — ПОТРІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (Фр. Словник української мови в 11 томах