похмілля

Значення в інших словниках

1. похмілля — похмі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. похмілля — -я, с. 1》 Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. З похмілля — у стані, який буває після пияцтва. 2》 Дія за знач. похмелятися, похмелитися; повторна випивка, найчастіше на другий день після пияцтва. На похмілля — щоб похмелитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похмілля — ПОХМІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. Ледве, ледве Переносить [цар] ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Т. Шевченко); Згага пекла його, як свічкою; похмілля його мучило (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. похмілля — З чужого похмілля голова болить. Тяжко жити за чужий кошт. Приповідки або українсько-народня філософія
5. похмілля — син. похмілля алкогольне: ахмирка, бодун, бу-бу, кумар, ханговер. у стані похмілля: з бодуна, на підсосі. Словник жарґонної лексики української мови
6. похмілля — СП'ЯНІ́ННЯ (стан після п'янких, алкогольних напоїв), ПЕРЕПІ́Й, ПЕРЕПИТТЯ́, ХМІЛЬ, ПОХМІ́ЛЛЯ (погане самопочуття після пияцтва). Втома і легке сп'яніння все дужче налягали на нього, і часом він дрімав, опустивши повіддя (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
7. похмілля — ПОХМІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Погане самопочуття, нездужання після пияцтва. Ледве, ледве Переносить [цар] ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте Його мучило (Шевч. Словник української мови в 11 томах