почати

Значення в інших словниках

1. почати — почати – стати Часто на письмі й в усному мовленні, наголошував Борис Антоненко-Давидович, надуживають словом почати (починати). “Одержавши цю звістку, Галя почала плакати”; “Почувши це, він почав сміятися”... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. почати — поча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. почати — Поча́ти. Робити, діяти. ● Що з тим почати — що з тим діяти, як бути, як повестися. Неначе злочинство, крила се в своїй молодій смутній душі, не знаючи, що з тим почати, та купала ту свою любов ночами в своїх сльозах (Коб., Земля, 279) // пол. począć — почати, co ja pocznę — що вдіяти, як мені бути. Українська літературна мова на Буковині
4. почати — Почати (починати) й стати (ставати) Часто на письмі й в усному мовленні надуживають дієсловом почати (починати): «Одержавши цю звістку, Галя почала плакати»; «Почувши це, він почав сміятися», — хоч це дієслово має далеко вужчу сферу вживання... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. почати — див. починати. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. почати — ПОЧА́ТИ див. почина́ти. Словник української мови у 20 томах
7. почати — лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. Фразеологічний словник української мови
8. почати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
9. почати — ПОЧА́ТИ див. почина́ти. Словник української мови в 11 томах
10. почати — Почати, -ся см. починати, -ся. Словник української мови Грінченка