1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

почати

почати – стати

Часто на письмі й в усному мовленні, наголошував Борис Антоненко-Давидович, надуживають словом почати (починати). “Одержавши цю звістку, Галя почала плакати”; “Почувши це, він почав сміятися”, – хоч назване дієслово має далеко вужчу сферу вживання, ніж його відповідники в російській мові начать (начинать), де цілком природно звучать фрази: “Получив это известие, Галя начала плакать”; “Услышав это, он начал смеяться”.

В українській класичній літературі й фольклорі дієслово почати виступає тоді, коли мовиться про початок якоїсь дії. “Якщо почав орать, так у сопілку не грать” (Матвій Номис); “А Настя вже шістнадцятий рочок починає” (Марко Вовчок). Коли у фразі нема наголошення про початок конкретної дії, а йдеться про дію взагалі чи про перехід від одної дії до другої, тоді наша класика і фольклор використовували слово стати: “Стала вона до діброви учащати” (Марко Вовчок); “Ждала, ждала козаченька та й плакати стала” (народна пісня); “Ой став козак цар-зілля копати, стала над ним зозуля кувати” (народна пісня).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почати — поча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почати — Поча́ти. Робити, діяти. ● Що з тим почати — що з тим діяти, як бути, як повестися. Неначе злочинство, крила се в своїй молодій смутній душі, не знаючи, що з тим почати, та купала ту свою любов ночами в своїх сльозах (Коб., Земля, 279) // пол. począć — почати, co ja pocznę — що вдіяти, як мені бути. Українська літературна мова на Буковині
  3. почати — Почати (починати) й стати (ставати) Часто на письмі й в усному мовленні надуживають дієсловом почати (починати): «Одержавши цю звістку, Галя почала плакати»; «Почувши це, він почав сміятися», — хоч це дієслово має далеко вужчу сферу вживання... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. почати — див. починати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. почати — ПОЧА́ТИ див. почина́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. почати — лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. Фразеологічний словник української мови
  7. почати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
  8. почати — Поча́ти, почну́, -не́ш; поча́в, -ла́; -почни́, -ні́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. почати — ПОЧА́ТИ див. почина́ти. Словник української мови в 11 томах
  10. почати — Почати, -ся см. починати, -ся. Словник української мови Грінченка