пошанівок

Значення в інших словниках

1. пошанівок — пошані́вок іменник чоловічого роду пошана рідко Орфографічний словник української мови
2. пошанівок — пошановок, -вку, ч., рідко. 1》 Те саме, що пошана 1). 2》 Добрий догляд за чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошанівок — ПОШАНІ́ВОК, ПОШАНО́ВОК, вку, ч., рідко. 1. Те саме, що поша́на 1. Стояли перед уявою молодого хлопця ті опришки, наче міфічні герої, оточені сяйвом людського пошанівку (Г. Хоткевич); В мого народу у пошанівку Чорна робота і чорний хліб (Д. Словник української мови у 20 томах
4. пошанівок — ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К. Словник синонімів української мови
5. пошанівок — ПОШАНІ́ВОК, ПОШАНО́ВОК, вку, ч., рідко. 1. Те саме, що поша́на 1. Стояли перед уявою молодого хлопця ті опришки, наче міфічні герої, оточені сяйвом людського пошанівку (Хотк., Довбуш, 1965, 61); В мого народу у пошанівку Чорна робота і чорний хліб (Павл. Словник української мови в 11 томах
6. пошанівок — Пошанівок, -вку м. 1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Н. Вол. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у. 2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк. Словник української мови Грінченка