пошанувати

Пошанува́ти, -ну́ю, -ну́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошанувати — пошанува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошанувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Виявити повагу, з пошаною поставитися до кого-, чого-небудь. || Гостинно прийняти, привітно зустріти кого-небудь. || Пожаліти кого-небудь, не завдавати шкоди комусь. 2》 чим і без додатка. Пригостити, почастувати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошанувати — ПОШАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Виявити повагу, з пошаною поставитися до кого-, чого-небудь. – Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва!... Словник української мови у 20 томах
  4. пошанувати — I. НАГОРОДИ́ТИ кого, що — чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон. Словник синонімів української мови
  5. пошанувати — ПОШАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Виявити повагу, з пошаною поставитися до кого-, чого-небудь. — Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва!... Словник української мови в 11 томах
  6. пошанувати — Пошанува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Почтить, отнестись съ уваженіемъ. Пошануйте сиротину і не вводьте в славу. Котл. Н. П. 345. 2) Угостить. Пошануйте вашою горілочкою. О. 1862. II. 56. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувати. Грин. III. 426. Словник української мови Грінченка