1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пошкутильгати

Пошкутильга́ти, -га́ю, -га́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошкутильгати — пошкутильга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошкутильгати — -аю, -аєш, док. Повільно піти, шкутильгаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошкутильгати — ПОШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Повільно піти, шкутильгаючи. Панок пошкутильгав собі кудись (І. Франко); Іван засміявся дрібненьким юнацьким сміхом і пошкутильгав до кілка, де він поклав свій чемоданчик (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  4. пошкутильгати — ПОШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Повільно піти, шкутильгаючи. Панок пошкутильгав собі кудись (Фр., І, 1955, 372); Іван засміявся дрібненьким юнацьким сміхом і пошкутильгав до кілка, де він поклав свій чемоданчик (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. пошкутильгати — Пошкутильга́ти, -га́ю, -єш гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости. Черк. у. Словник української мови Грінченка