пощербити

Значення в інших словниках

1. пощербити — пощерби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. пощербити — -блю, -биш; мн. пощерблять; док., перех. 1》 Док. до щербити. 2》 перен. Погіршити що-небудь, втратити на чому-небудь, завдати втрат комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пощербити — ПОЩЕРБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. пощербля́ть; док., що. 1. Док. до щерби́ти. Погуляли гайдамаки, Добре погуляли: Трохи не рік шляхетською Кров'ю наповали [напували] Україну, та й замовкли – Ножі пощербили (Т. Словник української мови у 20 томах
4. пощербити — ВИЩЕ́РБЛЮВАТИ (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), ЩЕРБИ́ТИ, ВИЗУ́БЛЮВАТИ, ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ. — Док.: ви́щербити, пощерби́ти, ви́зублити, зазубли́ти, надщерби́ти. Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (М. Словник синонімів української мови
5. пощербити — ПОЩЕРБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. пощербля́ть; док., перех. 1. Док. до щерби́ти. Погуляли гайдамаки, Добре погуляли: Трохи не рік шляхетською Кров’ю наповали [напували] Україну, та й замовкли — Ножі пощербили (Шевч. Словник української мови в 11 томах
6. пощербити — Пощербити, -блю, -биш гл. 1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили. Щог. В. 9. 2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды. Словник української мови Грінченка