празникування

Празникува́ння, -ння, -нню, в -нні

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. празникування — празникува́ння іменник середнього роду святкування розм. Орфографічний словник української мови
  2. празникування — -я, с., розм. Дія за знач. празникувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. празникування — ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. празникува́ти. Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім'я чого установлені і свята, і обряди (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. празникування — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. празникування — ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. празникува́ти. Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім’я чого установлені і свята, і обряди (Л. Укр., V, 1956, 426). Словник української мови в 11 томах