празникування
ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. празникува́ти.
Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім'я чого установлені і свята, і обряди (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- празникування — празникува́ння іменник середнього роду святкування розм. Орфографічний словник української мови
- празникування — -я, с., розм. Дія за знач. празникувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- празникування — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін. Словник синонімів української мови
- празникування — Празникува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- празникування — ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. празникува́ти. Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім’я чого установлені і свята, і обряди (Л. Укр., V, 1956, 426). Словник української мови в 11 томах