1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прастарий

Прастари́й, -ра́, -ре́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прастарий — пра́стари́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прастарий — див. підстаркуватий; стародавній Словник синонімів Вусика
  3. прастарий — прастара, прастаре. Дуже старий, стародавній; споконвічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прастарий — ПРА́СТАРИ́Й, пра́стара́, пра́старе́. Дуже старий, стародавній; споконвічний. З жалібним стогнанням гепнула додолу підтята монгольськими сокирами прастара липа (І. Словник української мови у 20 томах
  5. прастарий — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. прастарий — ПРА́СТАРИ́Й, пра́стара́, пра́старе́. Дуже старий, стародавній; споконвічний. З жалібним стогнанням гепнула додолу підтята монгольськими сокирами прастара липа (Фр. Словник української мови в 11 томах