працівниця

Працівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працівниця — працівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. працівниця — -і. Жін. до працівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. працівниця — ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Л. Смілянський); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників... Словник української мови у 20 томах
  4. працівниця — ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Сміл., Сад, 1952, 185); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників... Словник української мови в 11 томах