працівниця
Працівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- працівниця — працівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- працівниця — -і. Жін. до працівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- працівниця — ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Л. Смілянський); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників... Словник української мови у 20 томах
- працівниця — ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Сміл., Сад, 1952, 185); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників... Словник української мови в 11 томах