працівниця
ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к.
Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Сміл., Сад, 1952, 185);
Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників, надавало нової сили, буйним рястом розпускалося в серці (Донч., II, 1956, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- працівниця — працівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- працівниця — -і. Жін. до працівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- працівниця — ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Л. Смілянський); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників... Словник української мови у 20 томах
- працівниця — Працівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)