презирство

Значення в інших словниках

1. презирство — (про зневажливе ставлення до когось) зневага, підсил. гордування. Словник синонімів Полюги
2. презирство — прези́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. презирство — див. ЗНЕВАГА. Словник синонімів Караванського
4. презирство — -а, с. 1》 Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. 2》 Байдужість, неповажне ставлення до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. презирство — Погорда, зневага, огида Словник чужослів Павло Штепа
6. презирство — ПРЕЗИ́РСТВО, а, с. 1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Леся Українка); Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (С. Словник української мови у 20 томах
7. презирство — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм. Словник синонімів української мови
8. презирство — ПРЕЗИ́РСТВО, а, с. 1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Л. Укр., IV, 1954, 189); Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (Вас. Словник української мови в 11 томах
9. презирство — Презирство, -ва с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. Н. П. 373. Словник української мови Грінченка