презирство

ПРЕЗИ́РСТВО, а, с.

1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь.

Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Л. Укр., IV, 1954, 189);

Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (Вас., IV, 1960, 41);

Проти вікна на сірому тлі вечора темна незграбна Тихонова постать ледве помітно ворухнулась, і голос глухий, повний ненависті й презирства: — Ти, Гнидо, зубів не вишкіряй (Головко, II, 1957, 56);

Робітнича партія з презирством повинна ставитися до звичайного ліберального прийому: залякувати обивателя привидами чорносотенної небезпеки (Ленін, 14, 1971. 213);

Підростаюче покоління проникається повагою до творчої праці на виробництві, зневагою і презирством до ледарів і дармоїдів (Ком. Укр., 8, 1963, 19).

2. Байдужість, неповажне ставлення до чого-небудь.

Тут [у камерах] поруч зі смертю буяло життя — сумне, інколи веселе, а в цілому повне презирства і зневаги до смерті, яка хижою кішкою чатувала за дубовими дверима на кожного [в’язня] (Збан., Єдина, 1959, 114);

До милиць своїх Сашко ставиться насмішкувато, з якимось веселим презирством (Гончар, Тронка, 1963, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. презирство — (про зневажливе ставлення до когось) зневага, підсил. гордування. Словник синонімів Полюги
  2. презирство — прези́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. презирство — див. ЗНЕВАГА. Словник синонімів Караванського
  4. презирство — -а, с. 1》 Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. 2》 Байдужість, неповажне ставлення до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. презирство — Погорда, зневага, огида Словник чужослів Павло Штепа
  6. презирство — ПРЕЗИ́РСТВО, а, с. 1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Леся Українка); Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (С. Словник української мови у 20 томах
  7. презирство — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. презирство — Прези́рство, -ва, -ву (а не призи́рство) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. презирство — Презирство, -ва с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. Н. П. 373. Словник української мови Грінченка