придуркуватий

Значення в інших словниках

1. придуркуватий — приду́ркуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. придуркуватий — Дурнуватий, пришелепуватий, прителепуватий, недоумкуватий, з-за рогу мішком прибитий, кн. розумово обмежений; п! ДУРНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. придуркуватий — див. дурний Словник синонімів Вусика
4. придуркуватий — -а, -е, розм. 1》 Несповна розуму, дурнуватий (у 1 знач.). 2》 Який виражає розумову обмеженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. придуркуватий — ПРИДУ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Несповна розуму, дурнуватий (у 1 знач.). Привикли вже, що він собі наче придуркуватий (Ганна Барвінок); Звікував [Паламарчик] у перинах, на тлустих харчах придуркуватої, але багатої доньки управителя панської економії (В. Словник української мови у 20 томах
6. придуркуватий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови
7. придуркуватий — ПРИДУ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Несповна розуму, дурнуватий (у 1 знач.). Привикли вже, що він собі наче придуркуватий (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
8. придуркуватий — Придуркуватий, придуруватий, -а, -е Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у. Словник української мови Грінченка