приймач

Значення в інших словниках

1. приймач — прийма́ч 1 іменник чоловічого роду те, що приймає, вбирає що-небудь; прилад прийма́ч 2 іменник чоловічого роду, істота приймак діал. Орфографічний словник української мови
2. приймач — -а, ч. 1》 Те, що приймає, вбирає що-небудь. 2》 Прилад для приймання звуку, світла, випромінювання і т. ін. || розм. Те саме, що радіоприймач. 3》 діал. Приймак. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приймач — ПРИЙМА́Ч, а, ч. 1. Те, що приймає, вбирає що-небудь. Голосним приймачем сонячної енергії є океан (з наук. літ.); Добуту у джерелі електричну енергію можна використати, перетворюючи її, наприклад, в теплоту – в плитці, в механічну – в електродвигуні. Словник української мови у 20 томах
4. приймач — РАДІОПРИЙМА́Ч, ПРИЙМА́Ч, РА́ДІО розм. Під час вечері Мишуня налаштував радіоприймача (Ю. Яновський); Єрмілов увімкнув приймач, освітилася шкала, і невдовзі почулось легеньке потріскування (Я. Гримайло); — Думали, ми й не почуємо. Ого! У нас таке радіо, що одразу почуємо (В. Кучер). Словник синонімів української мови
5. приймач — ПРИЙМА́Ч, а, ч. 1. Те, що приймає, вбирає що-небудь. Голосним приймачем сонячної енергії є океан (Курс заг. геол., 1947, 40); Добуту у джерелі електричну енергію можна використати, перетворюючи її, наприклад, в теплоту — в плитці... Словник української мови в 11 томах