принадний

Значення в інших словниках

1. принадний — (який притягає до себе своїми якостями) привабливий, манливий, притягальний. Словник синонімів Полюги
2. принадний — прина́дний прикметник Орфографічний словник української мови
3. принадний — Привабливий, вабливий, заманливий, знадливий, СПОКУСЛИВИЙ; (- силу) притягальний; (цвіт) гарний; (світ) цікавий; (запах) приємний. Словник синонімів Караванського
4. принадний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
5. принадний — [приенаднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
6. принадний — -а, -е. 1》 Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. 2》 Який манить, викликає бажання робити що-небудь певне, брати участь у чомусь. 3》 Який вабить, викликає сильний потяг до себе якими-небудь якостями, властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. принадний — ПРИНА́ДНИЙ, а, е. 1. Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. В кутку, де тінь і вогкість синя, – Павук розкинув павутиння. Гей, мушко, не лети туди – В принадне плетиво біди! (І. Словник української мови у 20 томах
8. принадний — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
9. принадний — ПРИНА́ДНИЙ, а, е. 1. Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. В кутку, де тінь і вогкість синя, — Павук розкинув павутиння. Гей, мушко, не лети туди — В принадне плетиво біди! (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах
10. принадний — Прина́дний, -а, -е Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. К. ПС. 121. Усміх принадний. Г. Барв. 223. Словник української мови Грінченка