принадний
ПРИНА́ДНИЙ, а, е.
1. Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь.
В кутку, де тінь і вогкість синя, – Павук розкинув павутиння. Гей, мушко, не лети туди – В принадне плетиво біди! (І. Нехода);
На все удатний лис, Почувши смажене, то побіжить, то сяде, Нюшкує, чи нема де підступу та зради, Чи не отруєно принадного шматка (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Електромагнітні хвилі певної довжини є дуже принадним середовищем для комах (з газ.).
2. Який манить, викликає бажання робити що-небудь певне, брати участь у чомусь.
Його повів геройства клич принадний, Берло і меч, і біг прудкий коліс, І під вітрилом чорним він повіз Всю душу і всю кров на подвиг ратний (М. Зеров).
3. Який вабить, викликає сильний потяг до себе якими-небудь якостями, властивостями.
Кладе [Давид] руку на її округле і таке принадне плече, що так і хочеться схилитись на нього (М. Стельмах);
Такою гарною і принадною, здавалося, він ніколи не бачив її (М. Томчаній);
// Який хочеться мати, використовувати, споживати; спокусливий.
Мені треба йти, кинути все – і тепло материнської хати, і обіцяну принадну перепічку, – а я не маю сили відірватись від тієї вичовганої всім нашим родом липової лави (Ю. Збанацький);
Тася пригубила келих, вино видалось їй смачним і принадним (Л. Дмитерко).
4. у сполуч. зі сл. сила. Який притягає.
Ці бліді, ніби ще не збуджені до життя уста мали свою принадну, одурманливу силу для багатьох чоловіків (Ірина Вільде).
5. Який викликає замилування; гарний.
Над квітами літали метелики-веселики, такі кольористі й принадні, як квіти (О. Іваненко);
Знов ідеш, і переливається попереду срібна гладь манливих озер, таких принадних і цілющо-свіжих (І. Цюпа).
6. Для якого характерні позитивні якості, властивості; приємний.
Подорожні на повні груди пили принадний запах колосків (О. Десняк);
На горище треба лізти драбиною; принаднішого місця не знайдеш (О. Донченко);
// Який викликає інтерес; цікавий.
Вона хотіла, щоб швидше настав уже день, хоч невідомий, але принадний тим невідомим (М. Коцюбинський);
Ярмарок тягся два дні, але після пригоди з панком він уже не здавався мені принадним (П. Панч);
Коричневого кольору обличчя його, всіяне зморшками, було байдуже і замкнуте, наче зберігало якусь таємницю, принадну і важливу (Н. Рибак);
Йому здавалося, що хвилину тому він закінчив якусь незвичайну мандрівку і знову повернувся в цей зрозумілий, яскравий і принадний світ (О. Гуреїв).
Значення в інших словниках
- принадний — (який притягає до себе своїми якостями) привабливий, манливий, притягальний. Словник синонімів Полюги
- принадний — прина́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- принадний — Привабливий, вабливий, заманливий, знадливий, СПОКУСЛИВИЙ; (- силу) притягальний; (цвіт) гарний; (світ) цікавий; (запах) приємний. Словник синонімів Караванського
- принадний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- принадний — [приенаднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- принадний — -а, -е. 1》 Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. 2》 Який манить, викликає бажання робити що-небудь певне, брати участь у чомусь. 3》 Який вабить, викликає сильний потяг до себе якими-небудь якостями, властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- принадний — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
- принадний — Прина́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- принадний — ПРИНА́ДНИЙ, а, е. 1. Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. В кутку, де тінь і вогкість синя, — Павук розкинув павутиння. Гей, мушко, не лети туди — В принадне плетиво біди! (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах
- принадний — Прина́дний, -а, -е Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. К. ПС. 121. Усміх принадний. Г. Барв. 223. Словник української мови Грінченка