принциповий

Значення в інших словниках

1. принциповий — принципо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. принциповий — г. засадничий; (борець) послідовний, непохитний, безкомпромісний; сов. принципіяльний. Словник синонімів Караванського
3. принциповий — див. чесний Словник синонімів Вусика
4. принциповий — -а, -е. 1》 Стос. до основ, суті чого-небудь. || Стос. до загальних основних сторін чого-небудь. 2》 Який керується певними принципами у своїх думках і діях; безкомпромісний. || Непохитний у своєму ставленні до основ, суті чого-небудь. || Який виключає будь-які відхилення. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. принциповий — Засадничий Словник чужослів Павло Штепа
6. принциповий — ПРИНЦИПО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до основ, суті чого-небудь. Виникла суперечка на принциповому ґрунті (С. Васильченко); Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газ. Словник української мови у 20 томах
7. принциповий — принципо́вий 1. Пов’язаний з основним принципом. 2. Послідовний, той, хто суворо додержується принципів. Словник іншомовних слів Мельничука
8. принциповий — ПРИНЦИПО́ВИЙ (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь-які відхилення), ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ рідко, НЕПОХИ́ТНИЙ, БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, НЕПРИМИРЕ́ННИЙ підсил., НЕПРИМИРИ́МИЙ підсил. рідко. Словник синонімів української мови
9. принциповий — ПРИНЦИПО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до основ, суті чого-небудь. Виникла суперечка на принциповому грунті (Вас., І, 1959, 157); Ми не зустрічаємо справді серйозних, принципових статей про дитячу літературу (Донч. Словник української мови в 11 томах