принциповий

ПРИНЦИПО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до основ, суті чого-небудь.

Виникла суперечка на принциповому ґрунті (С. Васильченко);

Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газ.);

Принципове значення має поступове зниження артеріального тиску до робочого рівня (з наук. літ.).

2. Який керується певними принципами у своїх думках і діях; безкомпромісний.

Він може бути .. іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина (Григорій Тютюнник);

Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова (О. Гончар);

Ніні подобався трохи вайлуватий, не так-то й сміливий, але відвертий і принциповий юнак (С. Добровольський);

// Непохитний у своєму ставленні до основ, суті чого-небудь.

Є в мене .. деякі зауваження, деякі сумніви з приводу окремих місць перекладу [“Енеїди” І. Котляревського]. Будучи принциповим супротивником того методу, який визначають досить незграбним терміном “буквалізм”, я все ж не можу не навести кілька прикладів порушення стилю й характеру оригіналу (М. Рильський);

– Пан Налбандов виявився принциповим прихильником великого землеволодіння. – Вигнати Налбандова. Завтра ж поповнити комісію мужиками! (О. Гончар);

// Який виключає будь-які відхилення.

Принципова точність.