пристрітник
Пристрі́тник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристрітник — -а, ч. Людина, здатна зурочити когось поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристрітник — ПРИСТРІ́ТНИК, а, ч. За уявленнями носіїв традиційної культури – людина, яка має надприродну силу викликати чиюсь хворобу своїм поглядом. Словник української мови у 20 томах
- пристрітник — Пристрі́тник, -ка м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33. Словник української мови Грінченка