1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

причиновий

Причино́вий; -ва, -ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причиновий — причино́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. причиновий — ПРИЧИНО́ВИЙ, а, е. Те саме, що причи́нний¹. Поперед всього поглядім, який причиновий зв'язок між подіями, розказаними в пісні (І. Франко); Сполучник бо зберігає панівну роль серед інших причинових сполучників до XV ст. (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. причиновий — ПРИЧИНО́ВИЙ (зумовлений певною причиною; який вказує на закономірний зв'язок причин і наслідків), ПРИЧИ́ННИЙ, КАУЗА́ЛЬНИЙ філос. Поперед всього поглядім, який причиновий зв'язок між подіями, розказаними в пісні (І. Словник синонімів української мови