причіплювати

Причі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; причепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять; приче́плений

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причіплювати — причі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причіплювати — -юю, -юєш і причіпляти, -яю, -яєш, недок., причепити, -чеплю, -чепиш; мн. причеплять; док., перех. 1》 Чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого-небудь. || Приєднувати (вагон, паровоз і т. ін.) до чогось за допомогою зчепу. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причіплювати — ПРИЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. приче́плять; док., що. 1. Чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого-небудь. В неділеньку святую Мундир надіває [Максим], І медаль, і хрест причепить (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. причіплювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. причіплювати — ПРИЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. приче́плять; док., перех. 1. Чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого-небудь. В неділеньку святую Мундир надіває [Максим], І медаль, і хрест причепить (Шевч. Словник української мови в 11 томах