1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проводир

Проводи́р, -ря́, -ре́ві; -дирі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проводир — проводи́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. проводир — див. апостол; керівник Словник синонімів Вусика
  3. проводир — -я, рідко проводар, проводаря, ч. 1》 Те саме, що провідник 1). 2》 Те саме, що ватажок 1). 3》 перен. Передова людина свого часу, яка користується авторитетом і має вплив на інших; керівник. 4》 Те саме, що ватажок 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проводир — ПРОВОДИ́Р, я, рідко ПРОВО́ДА́Р, прово́даря́, ч. 1. Те саме, що провідни́к 1. На містку ждуть проводирі по горах (І. Нечуй-Левицький); Доля не балувала його.., пустила в світ без проводиря (В. Словник української мови у 20 томах
  5. проводир — ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. Словник синонімів української мови
  6. проводир — ПРОВОДИ́Р, я, рідко ПРОВО́ДА́Р, прово́даря́, ч. 1. Те саме, що провідни́к 1. На містку ждуть проводирі по горах (Н.-Лев., II, 1956, 411); Доля не балувала його.. Словник української мови в 11 томах