проглянути

Прогля́нути, -ну, -неш; -гля́нь, -гля́ньте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проглянути — прогля́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проглянути — див. проглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проглянути — ПРОГЛЯ́НУТИ див. прогляда́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. проглянути — і о́ком не прогля́нути чого, куди. Дуже густий, темний, високий (про хащі, зарості і т. ін.). А он і гуси: їм колись у нас Жилося нічогенько. В таких пищали комишах Їх виводки, що й оком не проглянуть (М. Рильський). Фразеологічний словник української мови
  5. проглянути — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. проглянути — ПРОГЛЯ́НУТИ див. прогляда́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. проглянути — Прогляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл. 1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Чуб. V. 33. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками. АД. І. Словник української мови Грінченка