1. Словник української мови Грінченка

проглянути

Прогляда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл.

1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Чуб. V. 33. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками. АД. І. 289.

2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають. Шевч.

3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проглянути — прогля́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проглянути — див. проглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проглянути — ПРОГЛЯ́НУТИ див. прогляда́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. проглянути — і о́ком не прогля́нути чого, куди. Дуже густий, темний, високий (про хащі, зарості і т. ін.). А он і гуси: їм колись у нас Жилося нічогенько. В таких пищали комишах Їх виводки, що й оком не проглянуть (М. Рильський). Фразеологічний словник української мови
  5. проглянути — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. проглянути — Прогля́нути, -ну, -неш; -гля́нь, -гля́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. проглянути — ПРОГЛЯ́НУТИ див. прогляда́ти. Словник української мови в 11 томах