просторікуватий

Значення в інших словниках

1. просторікуватий — просторі́куватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. просторікуватий — Багатослівний, багатомовний, марнослівний, ок. рясномовний. Словник синонімів Караванського
3. просторікуватий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
4. просторікуватий — -а, -е, розм. Який багато, часто беззмістовно говорить. || В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. просторікуватий — ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ, а, е, розм. Який багато, часто беззмістовно говорить; // В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний. Сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання.. Словник української мови у 20 томах
6. просторікуватий — БАГАТОСЛІ́ВНИЙ (про розповідь і т. ін. — який містить у собі багато зайвого), ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. Розмова не в'язалася, одначе теплою була і багатослівною (Д. Словник синонімів української мови
7. просторікуватий — Просторікуватий, -а, -е Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425. Словник української мови Грінченка