протестувати

Протестува́ти, -ту́ю, -ту́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протестувати — протестува́ти 1 дієслово недоконаного виду заявляти протест протестува́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду офіційно засвідчувати факт несплати за векселем у встановлений термін фін. протестува́ти 3 дієслово доконаного виду перевірити; здійснити тест Орфографічний словник української мови
  2. протестувати — Засвідчувати <�висловлювати> протест, виступати з протестом; п-к -УТОЧИЙ, що протестує, змушений протестувати, протестант, учасник протесту, протестаційний. Словник синонімів Караванського
  3. протестувати — див. перечити Словник синонімів Вусика
  4. протестувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 тільки недок., неперех. Виражати протест проти кого-, чого-небудь, виступати з протестом. || перен. Бути сповненим рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, невдоволення кимсь, чимсь (про свідомість, думки і т. ін.). 2》 перех., фін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. протестувати — ПРОТЕСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. тільки недок., без прям. дод. Виражати протест проти кого-, чого-небудь, виступати з протестом. Народ стогнав у неволі, але стогнав потай, не протестуючи (М. Коцюбинський); Марія Ковалевська.. Словник української мови у 20 томах