протестувати

ПРОТЕСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. тільки недок., без прям. дод. Виражати протест проти кого-, чого-небудь, виступати з протестом.

Народ стогнав у неволі, але стогнав потай, не протестуючи (М. Коцюбинський);

Марія Ковалевська.. отруїлася на каторзі з іншими каторжанками, протестуючи проти нелюдського поводіння [поводження] начальства з арештованими (Леся Українка);

– Ви не маєте права писати на мене жодних протоколів. Я протестую! (Григорій Тютюнник);

* Образно. Природа довго боролась, шуміла, протестувала і не хотіла скоритись (М. Коцюбинський);

// перен. Бути сповненим рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, незадоволення кимсь, чимсь (про свідомість, думки і т. ін.).

Розум дивувася, пртестував в глибині душі, але я мовчав (В. Винниченко);

Як же можна отак піти, щезнути, попросту сказавши – утекти без сліду? Ні. Вся леґінська вдача протестувала би проти того (Г. Хоткевич);

Шевченко швидко втомився. Все його єство протестувало проти цього насильства, безглуздого фізичного виснажування (З. Тулуб);

Від колишньої дружби з Галиною в ньому залишилося щось таке, що протестувало проти можливості її зради (В. Петльований);

Талочка була надто егоїстична, надто кохала себе, щоб помиритися хоч на мить із думкою про хворого чоловіка. Та й проти цього рішуче протестувала її здорова вдача (Д. Бузько).

2. що, фін. Офіційно засвідчувати факт несплати за векселем у встановлений термін; опротестувати.

Протестувати вексель.

ПРОТЕСТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, що.

Здійснити чи виконати тестування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протестувати — протестува́ти 1 дієслово недоконаного виду заявляти протест протестува́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду офіційно засвідчувати факт несплати за векселем у встановлений термін фін. протестува́ти 3 дієслово доконаного виду перевірити; здійснити тест Орфографічний словник української мови
  2. протестувати — Засвідчувати <�висловлювати> протест, виступати з протестом; п-к -УТОЧИЙ, що протестує, змушений протестувати, протестант, учасник протесту, протестаційний. Словник синонімів Караванського
  3. протестувати — див. перечити Словник синонімів Вусика
  4. протестувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 тільки недок., неперех. Виражати протест проти кого-, чого-небудь, виступати з протестом. || перен. Бути сповненим рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, невдоволення кимсь, чимсь (про свідомість, думки і т. ін.). 2》 перех., фін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. протестувати — Протестува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)