пруття

Пру́ття, -ття, -ттю, -ттям

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пруття — пру́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пруття — див. гілка; стебло Словник синонімів Вусика
  3. пруття — -я, с. Збірн. до прут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пруття — Верболіз, вербняк, вербник, вербинець, вербич, вербина, вербинка Словник чужослів Павло Штепа
  5. пруття — ПРУ́ТТЯ, я, с. Збірн. до прут. Пішло щастя в ліс по пруття (приказка); Микола парить березове пруття, крутить ужівки (І. Франко); Все під снігом, все мертве. Оббиті сухі ялиці брязкотять і висвистують пруттям (У. Самчук); – А мій .. Словник української мови у 20 томах