птиця

Пти́ця, -ці, -цею; пти́ці, птиць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. птиця — пти́ця 1 іменник жіночого роду, істота птах пти́ця 2 іменник жіночого роду птахи; биті птахи як продукт харчування Орфографічний словник української мови
  2. птиця — -і, ж. 1》 Те саме, що птах. Птиця високого польоту ірон. — впливова людина, що займає визначне місце в суспільстві. 2》 збірн. Птахи. || Биті птахи як продукт харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птиця — Птаха, пташка, пташина, пташинка, пташиночка, пташа, пташатко, пташеня, пташенятко, пташеняточко, пташня, птаство, пуцьверинок Словник чужослів Павло Штепа
  4. птиця — ПТИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що птах. Добра птиця свого гнізда не каляє (Номис); В звичайному лісі ніколи так тихо не буде, як смерековому, бо тут нема птиць (Г. Хоткевич); Дні ясності, дні бабиного літа, Передмандрівне гуртування птиць (М. Словник української мови у 20 томах
  5. птиця — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
  6. птиця — ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКА ірон., КИТ розм., ЦАБЕ́ ірон., ПТАХ ірон., ПТИ́ЦЯ ірон., ЦЯ́ЦЯ ірон., ЧИН уроч., заст., ВА́ЖНИЦЯ розм. рідше. Словник синонімів української мови