1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пужално

Пу́жално, -на, -ну; -жална, пу́жалн

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пужално — пу́жално іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пужално — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. пужално — -а, с. Держак батога, пуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пужално — ПУ́ЖАЛНО, а, с. Рукоятка батога, пуги. Пропав батіг – пропадай і пужално! (прислів'я); Кайдаш .. побіг за волами, спиняв їх, бив пужалном по мордах, але важкі воли не могли здержати воза (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пужално — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  6. пужално — Пужално, -на с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203. Словник української мови Грінченка