путящий

Значення в інших словниках

1. путящий — путя́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. путящий — див. ПУТНІЙ. Словник синонімів Караванського
3. путящий — див. добротний; хороший Словник синонімів Вусика
4. путящий — -а, -е, розм. Те саме, що путній. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. путящий — ПУТЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що пу́тній. Всі радили Мотрі йти до Семена. Він чоловік добрий, путящий, має своє поле, свою хату (М. Коцюбинський); Там усякий народ є. Є й путящий, а є й казна-що (М. Івченко); Жив чоловік і – нема. Словник української мови у 20 томах
6. путящий — ДОЛА́ДНИЙ (який відповідає певним вимогам), ВА́РТИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм., ПРИ́КЛАДНИЙ діал. — Славне ваше подвір'я... Невеличке, а доладне (М. Словник синонімів української мови
7. путящий — Путящий, -а, -е Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде. Словник української мови Грінченка